[img][/img]Спалили поле… Соняхи цвітуть.
Кричать про злочин мовчазнії свідки.
Тут комашата вже не підростуть.
Погратись дитинчат не приведе куріпка.
Земля горіла, наче на війні,
А соняхи тримали оборону.
Вони цвітуть – далеко до весни.
Сміється сонце, нипають ворони.
Летять машини, стугонить шосе.
Зриває вітер попіл із долини.
Шалена швидкість нас кудись несе.
І ми у всьому зазвичай не винні.
Спалили поле, що нам – наше все!
Кричить вслід сонях:винні, винні, винні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2021
автор: fialka@