Хто бував у осінньому лісі

Пахне  в  лісі  зволоженим  мохом,
Свіжозрізаним  сонним  грибом.
Обережні  ледь  чуються  кроки…
Та  то  ж  осінь  ступає,  либонь.
Он  побігли  намоклі  стежини
Вліво-вправо,  а  та  он  –  навскіс.
Туманець  на  достиглих  ожинах…
Капотить  із  березових  кіс.
Цідить  тишу  ця  казка  осіння,
А  як  дятел  її  сколихне,
Силует  сіруватий  лосиний
Краю  лісу  ураз  досягне.
Хто  бував  у  осінньому  лісі,
Певне,  той  не  забув  його  теж,
Й  оживе  це  пізніше  у  пісні,
А  чи  в  вірші.  Нема  красі  меж!
13.01.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2021
автор: Ганна Верес