Я така ж, як осінь

Моя  мила  осінь,  полети  у  місто
І  листком  кленовим  в  руки  упади.
Хай  шепоче  вітер  слова  урочисто,
Буде  в  кожнім  слові  хай  любов  цвісти.

Підійми  коханий,  свої  очі  в  небо
І  знайди  на  ньому  ясную  зорю.
Я  свої  цілунки,  передам  для  тебе
І  промовлю  тихо,  що  тебе  люблю...

Як  я  хочу  милий,  впасти  у  обійми,
У  твої  обійми  й  більше  не  чиї.
Твої  поцілунки,  уста  мої  приймуть,
А  в  душі  співати  будуть  солов'ї.

Я  така  ж,  як  осінь  з  нею  дуже  схожа,
Бува,  що  радію,  а  бува  в  журбі.
Я  її  попрошу,  нехай  допоможе,
Почуття  гарячі  передасть  тобі...

Автор  Тетяна  Горобець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)