Бабусі…

Я  ніколи  не  забуду
Бабусиних  ясних  очей,
Її  тепла,  її  турботи,
Її  недоспаних  ночей.
Як  ніжно  вона  колихала,
А  я  тихенько  засинала
Під  тихий  шепіт  баю-бай...
-Ти,  доню,  теж  іди  лягай,-
Вона  матусі  промовляла,
Щоб  та  також  відпочивала.
Чимало  років  проминуло  
А  зараз  з  нею  на  авто,
Зі  сміхом,жартами  прямуєм,
Моя  сучасна  не  гальмує.


 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Яся поетична