Я ніколи не забуду
Бабусиних ясних очей,
Її тепла, її турботи,
Її недоспаних ночей.
Як ніжно вона колихала,
А я тихенько засинала
Під тихий шепіт баю-бай...
-Ти, доню, теж іди лягай,-
Вона матусі промовляла,
Щоб та також відпочивала.
Чимало років проминуло
А зараз з нею на авто,
Зі сміхом,жартами прямуєм,
Моя сучасна не гальмує.
Задощило...
Як приємно чути дощ
Осінньою порою.
Він в віконечко тук-тук,
Мов кличе за собою.
Закутаюсь у теплу ковдру -
Поллються вірші з моїх вуст,
Написані дощем осіннім
І тихим шумом від калюж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Яся поетична