Напишу тобі останній лист,
Я тисячі до цього вже писала.
Та жоден з них не мав у собі зміст.
Той щирий зміст, який не передала.
Бо кожен лист у собі ще не ніс
Ту глибину, яку я відчуваю.
Я вже іду тобі на компроміс
І саме це тобі я надсилаю.
Я так пишу, щоб більше не писати,
Бо більш щиріших слів ще не писала.
Всіма словами все не передати,
Пишу... Про те, що так і не сказала.
Я цим листом тобі дарую волю,
Таку, щоб ти знайшов уже своє.
Я вірю, що зустрінеш свою долю,
Їй подаруєш те, що не моє.
Ти подаруй їй, що мені не дарував,
Що так давно у тобі вже сидить.
Впіймай із нею те, що не впіймав
Зі мною... Так мені болить...
Болить... Та згодом перестане...
Бажай мені також, як я тобі.
Бажай мені, як я тобі листами,
Які, як я, читатимеш собі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Надія Малишенко