Стільки є людей чудових,
А недобрих більшість є.
Вони різні й не похожі,
Видають самі себе.
Колись жадність проявили,
Не підтримали тебе.
Ти тримаєшся, щосили,
Та не всім завжди везе.
Ті багаті, вже не друзі,
У них своє коло є.
Ти натхнення маєш в Музі,
Прояви самий себе.
Доведи, що ти людина,
Бо пізнання різне є.
І настане краща днина,
Ще покажемо себе.
Хоч ми їм давно нерівня,
Бо заїлися вони.
Прийде правда, хоч і пізня,
Та разом із нею ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Валентина Ярошенко