Повірити у те, чого немає,
Мов з вітру збудувати Тадж-Махал,
Де серце ейфорія поглинає,
І тягне в нереальності портал.
А там, за ним думки із почуттями
Стрибають у анархію стрімку,
Міняючись із досвідом місцями,
Сльозину розтираючи гірку.
Коштують бутафорії ванільні,
Немов розчарувань і не було,
Блукають в сподіваннях, божевільні,
Шукають в щастя двері чи вікно.
Яких у стінах вітру не існує,
Та й стін самих немає в цих краях,
Тут зболена реальність трасформує
Тонкі частинки віри в сірий прах.
Повірити у те, чого немає,
Мов жити у пустелі без води,
Де час по міражах надій стікає,
В барханах долі губляться сліди.
Повірити у те, чого немає,
Мов з вітру збудувати Тадж-Махал,
В якому, наче марення зникає,
Реальності чіткий оригінал...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Sukhovilova