Грає пісня у темряві ночі,
Похилились могутні дуби.
Я тебе відпускати нехочу,
Ні за які у світі скарби.
Я без тебе швиденько засохну,
Мов калюжа мілка без дощу.
Мов двигун, що без палива глохне.
Я свого - уже не відпущу!
Кохана, кохана, кохана,
Прошу я тебе усміхнись.
Кохана, кохана, кохана,
До мене прошу пригорнись.
Кохана, кохана, кохана,
Мене ти до раю веди.
Кохана, кохана, кохана,
С тобою я буду завжди.
Ми крокуємо мов одне ціле,
Куди ти, туди я, й навпаки.
Моя воля цілком зрозуміла -
Доторкнутись твоєї руки.
Я жадаю тебе скуштувати,
Все що хочеш, для тебе зроблю.
Хочу губи твої цілувати
І казати як сильно люблю!
Кохана, кохана, кохана,
Прошу я тебе усміхнись.
Кохана, кохана, кохана,
До мене прошу пригорнись.
Кохана, кохана, кохана
Мене ти до раю веди.
Кохана, кохана, кохана
С тобою я буду завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: RomaSolo