А попри те, що нічого ніким не обіцяно -
Кожен відчує себе восени ошуканим.
Бог переписує світ, легковажить дрібницями
І залюбки походжає пустими луками.
Знову зневаженим натще приймати вироки,
Разом із листям згрібати докупи суще,
Менше звірятися духівникам і лірикам.
Менше займати місця у власній мушлі.
Знову пунктирами лінії серця встеляться,
Недоплачі кам’янітимуть грудками солі.
Бог переписує. І розпускає вервицю.
Не поспішає. Перебирає поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: Ольга Кричинська