Безсоння просто не приходить в гості —
Притягуєм валізами думок.
Сідає непомітно на помості,
Великі очі п’ялить до зірок.
Буває, що прилипне до віконця,
Або у стелю втупиться, в пітьмі —
Тоді чекаємо появи сонця,
У тиші непробудній та німій.
Воно по-різному плете уяви —
В залежності, які турботи в нас.
Втішають перші сонячні заграви,
І скрапує між вічностями час.
P.S. Вересневий схід сонця на світлинці 28/09/21.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2021
автор: Lana P.