Я бачив
Сон, немов життя
Же справжнє!
Я відчував,
Як проживав століття
Десь далеко
Від дому... Сам,
Був на одинці
З світом, що
Є відкритим
Тільки зараз... Як
Ворота ті незримих
Місць, що не
Існують... Я б
Все віддав, залишитись
Бажаю у світі
Грьоз... Але вже
Є світанок, проміння
Сонця подолали
Темряви волокна...
Світ той закрився
Знов, мене туди
Не пустять мов
Є чужий я, є
Йому прибульцем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2021
автор: KunYKA