Мої сльози стали гіркими,
У пориві спогадів сумних.
Я згораю в попіл разом з ними,
І гублюся тлінно серед них.
Мої сльози стали надто солоні,
Плач мій тихий, скорботний.
Я розриваюсь, стискаю долоні.
Де мій той час безтурботний?
Боляче в грудях, щемить,
А я плачу й кричу беззвучно.
Дідусю, прошу, повернись хоч на мить,
Я ж до сих пір твоя маленька внучка..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2021
автор: Анна Стейша