канонічний шелест падолисту_
скло дзеркальне за безодню глибше_
в товаристві анонімних реалістів
як струна бринить тривожна тиша_
>
сповідей брудні нашарування_
блискавки прозрінь у марень хащах_
високочастотні коливання
збуджують блаженних і пропащих_
>
пройдено без втрат екватор ночі,
у серцях щось остаточне зріє _
реалісти закотивши очі
медитують_ іній впав на вії _
>
сивина оздобою на скроні_
під дошкульний шепіт падолисту_
за ніщо хапаються спросоння,
поглядів соромляться навмисних_
>
безіменні / злі вінці творіння
опромінені холодним світлом віри
одночасно впавши на коліна
злизують отруту сліз офіри_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2021
автор: Ки Ба 1