Тобою зрощене зерно
Раптово викликало біль.
Йому закрилося вікно,
З якого вистрибнула ціль.
Де відшукати знову сенс?
Знайти опору, чи плече?
Який підкаже екстрасенс?
Чи знову скінчити плачем...
Одначе, не вбива нас біль.
Він додає для серця гарт,
Щоб в вирі сірих заметіль
Могли розгледіть знову старт!
2.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2021
автор: Костя Ромчук