Стривай, ще не почалися жнива,
Ще зеленіє повне сил колосся,
Іще з тобою нам не довелося
З-під тих серпів трапляти в жорнова.
Дивись: ясніє Сонця ясний лик,
І з-поза хмар зірки зорять щоночі.
Але із лісу пісні линуть вовчі
І за спиною чутно хриплий рик...
Біжи! Ти маєш фору і жагу,
Щоб втримати життя у власнім тілі!
Ти маєш крила кришталево-білі,
Що не зважають на гріхів вагу -
Лети! Тепер ми вільні від ярма!
Тепер наш дім - на хмарах золотавих!
А бій невпинний у полях кривавих
Лиши позаду... Ти вернувсь? Дарма.
(28.03.2021)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2021
автор: Мантіхора