Ти шоколад, в міру гіркий,
Та найсмачніший з тих, що знала.
Ти особливий плід – такий,
Який щодня мати б бажала.
Ти дерево моїх надій,
Яке і взимку має силу.
Ти сонця променя носій,
Що плавить в серці з льоду брилу.
Ти вітер, що несе в траву
Мене, де цвіт рожевий, білий.
Ти океан, що на плаву
Тримає вміло моє тіло.
Ти в сірий день для корабля
Маяк потужний, слово з перцем.
Ти перл, який тримаю я
В рожевій мушлі свого серця,
Зоря, що ніч на друзки мне,
Дарує блиск дорожнім милям.
Ти місяць-човник, що мене
Гойдає на небесних хвилях.
Ти – диригент моїм ділам,
Думкам – симфонія ти жвава.
Доріжка бігова – ногам,
Натомленому серцю лава.
Ти знахідка, хоч не улов,
На стежці долі – Піренеї.
А в цілому, ти є ЛЮБОВ.
Що є більш вартісним за неї?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)