Рутиною так просто захлинутись
о, Боже ти дозволь дитиною побути
Крізь ці роки́́ тягот аби плисти
і мріяти, і мріяти могти
І щоби серцем не твердіти
і чисто бачити , як діти
Так розбиваються мольби́
об реальність гру́бу
Де печалі, як гриби
проростають , чуду
Місця зовсім не зосталось
в меркантильних днях !
Ах , хіба колись постане
доброта, як в снах
Перед огидним сущим
яке кричить: ''не пущу'' !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2021
автор: Rimbaud