Тебе мені програє цілий світ.
Начисто, без ремарок режисера.
На програвач упали тіні віт?
Нехай. Я не стулятиму портьєри,
щоб світло не злякати. Сліпить зір?
Рум'яне сонце стріли шле у око?
Нас двох постійно програ`ють усі.
Ми прислух`аємсь piano. Нас так poco
у цім сюжеті. Нас зіграє Бог.
Із ним стрибати в прірву божевілля
не страшно. Воля Божа - теж урок.
Я вивчилась літати з дробом в крилах
Я вже програла. Більше не боюсь.
У твоїх вухах - мій осінній блюз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2021
автор: Анастасия Свитиха