Заявивсь Петро додому,
Ледве тягне ноги.
- Галю, льоду приготуй,-
Вже кричить з порогу.
Жінка глянула: - Ой, леле!
Суне якесь боком
Й світить, наче ліхтарем,
Фінгалом під оком.
Вона в крик: - О, Матір Божа!
Що з тобою сталось?
Звідкіля тобі табло
Отаке дісталось?
- Як ішов я із роботи,
Зустрів чорну кішку,
Буде, думаю, халепа
Й перепудивсь трішки.
Щоб не сталося нещастя,
Довелось плювати,
Через ліве плече тричі,
Нечисть відганяти.
А позаду, як на гріх,
Боксери стояли,
То вони мені добряче
Тоді й наваляли.
Мало того, щоб народні
Всі прикмети знати,
Треба ще дивитись гарно,
Де будеш плювати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2021
автор: М.Гомон