Косить пелена дощів,
косить шлях минулих днів.
Косить безмовна любові дорога.
Косить метушня дарованих років.
Косить туман сльози справжньої.
Косить, косить, косить волосся сивина.
Косить з вірою, щоб утриматися на ногах зуміла,
у нейтральні води виплила,
Ангелові Долі життя довірила,
не втрачала даремно силу часу....
Косить, косить, косить, а як живеш,
ніхто не запитає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2021
автор: Svitlana_Belyakova