. . ЛЮБОВ і Смерть…

[color="#e63131"]Переклад    вірша  [b]George  Gordon  Byron[/b]  (Джордж  Гордон  Байрон)"[b]Love  and  Death"[/b][/color]


 [color="#1e00ff"]Шукав  я  очима  Тебе,  коли  ворог  був
 Так  близько..  Я  вмерти  був  ладен    за  нас    обох!
 І,  хоч  в  безнадії,  боровся    і  слав  мольбу,
 Не  вправі  втрачати  свободу  свою  й  любов!

 Про  Тебе    лиш  думав,  коли    у  рвучки́х      штормах
 На  скали  судилось  у  бурю  попасти  нам.
 Сказав  Тобі  -  Мила,  я  поруч,  відкинь  свій  страх  -
 Тримай  мою  руку,  спасу  всупереч    вітрам  !

 Коли    лихоманка    горіла  в  Твої́х    очах  -
 Був  ладен  віддати  усе  за  їх  світло  я.                                                  
 Якщо  колись  має  згоріти  Твоя́  свіча  -
 То  поруч  з  Твоєю  могила    була  б    моя.  
     
 Коли  землетрус    з  місця  зрушив  тонку́  стіну  -
 І  світ  закрутився,  неначе  напивсь  вина,
 Шукав  я  в  наляканім  світі  Тебе  одну.
 Спасав  я  -  Тебе.  Бо  потрібна  лиш  Ти  одна.  
   
Коли  у    судомах  стрічав  близьку  смерть  свою́
І  думка    згасала,  і  тихо  німів  язик  -
Одне  я  лиш  думав  -  що  тільки  Тебе  люблю,
І  дух  мій,  заледве  живий,  все  ж  до  Тебе  ник.            
                                                                                                                                         
                                                                                                             
     Люблю  я  все  більше    …  та  чую  лиш  холод    твій      
   Любові  -  не  вимолиш.  Ти  не  полюбиш,  ні..

         Ти  не  винувата.      Та  знай  -  доки  я  живий,
           Намарне,  болюче  -    кохання    завжди  в  мені…[/color]




I  watched  thee  when  the  foe  was  at  our  side,
Ready  to  strike  at  him  –  or  thee  and  me
Were  safety  hopeless  –  rather  than  divide  
Aught  with  one  loved  save  love  and  liberty.
[color="#0084ff"]I  watched  thee  on  the  breakers  where  a  rock  
Received  our  prow  and  all  was  storm  and  fear,  
And  bade  thee  cling  to  me  through  every  shock;
This  arm  would  be  thy  bark,  or  breast  thy  bier[/color].
I  watched  thee  when  the  fever  glazed  thine  eyes,
Yielding  my  couch  and  stretched  me  on  the  ground,
When  overworn  with  watching  ne’er  to  rise  
From  thence  if  thou  and  early  grave  hadst  found.
[color="#0084ff"]The  earthquake  came,  and  rocked  the  quivering  wall,
And  men  and  nature  reeled  as  if  with  wine.
Whom  did  I  seek  around  the  tottering  hall?For  thee.  
Whose  safety  first  prove  for?  Thine[/color].
And  when  convulsive  throes  denied  my  breath
The  faintest  utterance  to  my  fading  thought,
To  thee  –  to  thee  –  e’en  in  the  gasp  of  death  
My  spirit  turned,  oh!  oftener  than  it  ought.
[color="#0084ff"]Thus  much  and  more;  and  yet  thou  lovs’t  me  not,
And  never  wilt!  Love  dwells  not  in  our  will
Nor  can  I  blame  thee,  though  it  be  my  lot  
To  strongly,  wrongly,  vainly  love  thee  still.[/color]






.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2021
автор: Irкina