[b]Ч[/b]и бачив ти в світі, сильнішу за неї,
[b]О[/b]крилену сяйвом, чарівну, як фею,
[b]М[/b]илуючи очі красою, серпанком,
[b]У[/b] гомоні вітру, даруючи ранки.
[b]У[/b]милась росою, убралася в шати,
[b]К[/b]расуню чарівну, ні з ким не зрівняти
[b]Р[/b]озли́лась рікою, мереживом вкрилась,
[b]А[/b] поряд левада напрочуд змінилась.
[b]Ї[/b]ї неповторність летіла на крилах,
[b]Н[/b]адія і віра - були її сила!
[b]О[/b]хоплена сяйвом, сіяла, мов зоря,
[b]С[/b]хилялась тихенько, як втомлена доля.
[b]У[/b] вирій, мов пташка з любов'ю злітала,
[b]М[/b]ені мелодійно ще пісню співала.
[b]Н[/b]адія і віра - були її друзі,
[b]А[/b] звуки лунали у милій окрузі.
[b]Т[/b]ихенько схилилась і сили зібрала,
[b]А[/b] потім піднялась та гучно сказала:
[b]К[/b]ріпіться, рідненькі, у Вас моя сила,
[b]А[/b] разом держава в нас буде щаслива!
[b]Л[/b]евада всміхнулась, засяяли зорі,
[b]Ю[/b]рливо ожили зажурені долі,
[b]Б[/b]оротися будем, бо нас не здолати,
[b]А[/b] нашу державу - ні з ким не зрівняти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик