14 💞
Ми з Тобою побрались у вересні,
Коли Осінь прощалася з Літом
Під мелодію листя і вітру...
Та для нас був цей вальс - надто світлим;
І ми в ньому були - надто радісні...
Переплетені долі долонями;
Крок за кроком, роки за роками...
Ми щасливі, що стали батьками:
Теплі сина обійми, між нами,
Й поцілунки у носики з донею...
Бути разом і в горі і в радості -
Ми навчились, хоча й не одразу.
Були гострі і вчинки і фрази,
Та в любові немає образам
Ані місця, ні часу на крайності.
Та найменше є часу насправді лиш -
Одне одному крилами бути;
Розмовляти удвох, разом чути;
Обмаль часу, щоб просто любити:
Найріднішими бути і справжніми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2021
автор: Бойчук Роман