… 🍁…

 ти  просипаєшся..  і  щойно  відкривши  очі  ,  поспішає  на  кухню  ,щоб    випити  свіжо  зварену  каву  і  насолодитись  ароматом  свіжого  повітря  ,  стоячи  на  балконі  ,...  Ти  босоніж  виходиш  на    вулицю...  Дивишся  в  цю  даль  і  бачиш  неймовірні  краєвиди  які  наповнюють  твою  душу  ароматом    хвойних  дерев,    від    якого    сповільнюється  дихання  і  серцебиття  ,  від  якого  твій  розум  очищається  від  нав'язливих  думок  і  ти  відчуваєш  таке  полегшення  на  свій  емоційний  і  духовний  стан...    Ти  дедалі  глибше  погружаєшся  в  цю  атмосферу  і  розумієш  що  тобі  не  встояти  ...і  ти  віддаєшся  весь  і  розлабляєшся  до  такої  міри  що  Земля  іде  з  під  ніг  і  ти  відчуваєш  таку  легкість  таку  грайливість    настрою  ....ти  забуваєш    про  все  на  світі,  ти  не  думаєш  про  буденне  життя    ,  в  тебе  немає  нав'язливих    думок  які  не    дають  спати  в  ночі    ти  почуваєшся  туманом  який  ніжно  і  плавно  без  турбот  стелиться  он  там  ,  в  даличині  над  лісом....ти  почуваєшся  річкою  яка  плавно  пливе  своєю  течією...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2021
автор: Анна Олегівна