дим із рідних димарів

*          *          *

дим  із  рідних  димарів
як  тебе  не  пам'ятати
те  єство  моєї  хати
і  тепло  з  тобою  днів
там  були  усі  ми  разом
думали  так  буде  в  часі
майя  все  ж  забрала  дань
відцвіли  бузок  й  герань    

мудрість  хоче  йти  вперед
щось  хапає  знов  за  поли  
то  стежки  твоєї  долі
там  полинь  і  дикий  мед  
хоч  повчально  все  ж  тривожно
гірко  розставатись  Боже
дошкуляє  тяжкий  гріх
Батька  не  зберіг  поріг

07.10.2021р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2021
автор: Променистий менестрель