/Вільний переклад В. Тушнової./
Кохання не зректись краси,
Воно – життя всього основа.
Чекати буду вже без сил,
Коли ти з’явишся раптово,
Кохання не зректись краси.
Ти прийдеш в ніч, коли вікно
Все від хурделиці збіліло,
Коли згадаєш, як давно
Ми одне одного любили –
Вночі збіліло все вікно…
І так захочеш ти тепла,
Що не хотів колись прийняти –
Залишиш чергу, що була
Із трьох осіб до автомату,
Ось так захочеш ти тепла.
Повзтиме, ніби на протест,
Трамвай, метро, не знаю, що там…
І сніговій все замете,
Та знайдеш ти мої ворота,
Бо я молитимусь за те…
В будинку тиша пробере,
Що шурхіт книги вловиш слухом,
Коли підійдеш до дверей,
Пробігши поверхи щодуху,
От так та тиша пробере…
За це, коханий, все віддам!
І віра з почуттям ростиме,
Тож і чекати не шкода́
Весь день під нашими дверима –
За це, коханий, все віддам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка