Серпень тримає серп в руці
Жати жита і пшениці
Та перевеслами в"язати
Снопи і у копу складати.
Везе їх вересень на тік
Та вже до рук бере він ціп,
Зерна багато намолотить,
Збере - залишиться солома.
Яка підстилкою є й кормом.
А із зерна у кожнім домі,
Як воно змелеться в млині,
То буде хліб вже на столі.
А хліб - усьому голова,
Правдиві й правильні слова.
Колись так було і тепер,
Хоча забули вже про серп,
Зерно комбайнами збирають,
Але того не забувають,
Що хліб - то головне багатство,
Як буде він, то буде й щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський