Колить у ноги стерня до болю,
Мов по голках упевнений крос.
А чи довго ще бігти по полю,
Що окутали тисячі гроз.
Чорне поле, – життя – ціла вічність,
Та роки зникають у мить.
Нехай буде безсмертна публічність,
Але й вічності треба спочить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Андрій Лагута