одступлюся від себе на пару кроків
і скажу: прозирни...
подивися на себе збоку,
з відстані, зі сторони...
далі -
спостерігай і зауважуй деталі:
колір неба, крони і хмари,
шурхіт листка у леті,
жменя жолудів на тротуарі -
світло-коричневих, без беретів...
світлотіні, порухи, звуки,
запахи, аромати,
найдрібніші події довколишні всі -
це безпохибно вписані координати
особистого перебування в Часі...
особливо важливі поточні дані
слід іще мати -
під яким кутом
падають сонячні промені
на голову чи під ноги мені -
бо це безпомильно точні
просторові координати:
під яким кутом світло
з неба на мене падало
о тій чи о тій порі
назавжди дбайливо і радо
записується у повітрі -
у власному
космічному просторі
і у земній атмосфері...
...той, кому дозволено знати
мої просторово-часові координати
щомиті
може мене знайти
у безмежному Всесвіті...
...наші живі думки - то як метелики,
то як хижі птахи,
наші умовності, як стіна
непробивна,
але є в ній незамкнені двері...
...люди, мов невловимі запахи,
залишаємо наміри, вчинки, думки й імена
у повітрі
записаними
у земній атмосфері...
10.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Валя Савелюк