Чого ти розплакалась. осене?
Від сліз твоїх мокро усюди,
Не видно небесної просені,
Лише сірі хмари, мов гуси
Кудись все біжать-поспішають.
Шапки надягають кудлаті.
Нема ні кінця, а ні краю
Тій хмурості, а ні туману.
Прошу. усміхнися привітно
Та витри свої оченята.
Хай сонечко ясно засвітить
І щастя візьме на крилята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський