//Найкращі рядки написала Mezu Svitlana)
Мій виступ вже добіг кінця,
Завіса скоро закриє сцену
Та друже мій, ще встигну я
Сказати те, у чому певен
Прожив на повну це життя
І всі дороги обійшов невтомно
І кожен раз я все робив
Так як хотів, по свому
Чи жалкував? Трохи було
Про речі, що й не варті мови
Я віддавав себе всього
Й виконував все без обмови
І планував я кожен рух
І кожен крок був послідовним
Але важливим є лиш те
Що все робив по свому
Бувало й так, ти зрозумій,
На себе брав я забагато
Але й тоді, в час сумнівів
Робив усе на що був здатен
Все зустрічав, гордо стояв
Так як хотів, по свому
Любив, й сміявся в плач
Так, я губив, гіркі мав втрати
Тепер, після дощу, мій висох плащ
Мені так хочеться сміятись
Зумів! Я все зумів?
Хай скаже гордість моя невтомна:
Усе що я створив --
створив по свому
А хто мужчина врешті є?
Якщо не той, хто творить долю?
І хто не скаже, як насправді є?
І хто не вирветься з неволі?
Моє життя тому примір
Я все зробив наперекір
Я все зробив по свому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2021
автор: Аскет