Живемо в часі, коли всім пох*р,
Живемо в часі, коли всім ср*ть.
Шукають тварі по світі лохів,
І як самому таким не стать!?
Не стати лохом, не стати твар'ю,
А зберегти собі чистий стан.
Не просмердітися цею гар'ю,
І залишити цей смердостан.
Тримати слово, рости духовно,
І хоч на хвилечку в час такий
Втішатись думкою, що ще повно
Людей з прикметником "я місткий".
Люблю родину, ціную друзів,
Кохаю рідну і милу теж.
Я бачив цінність безмежних вузів,
А моя мудрість не знає меж.
Я Вам як приклад, я вам - опора,
Я - скеля, ватра і чоловік,
Лінивій шкапі у бік я шпора
Я - маховик, я кручу цей вік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2021
автор: Андрій Конопко