[color="#004dff"]Пробач.. Не плач.. Вже вітер стих..
Твій дзен, наповнений дощем,
До шибки мокрої приник…
А в пам'яті раптовий схлип
Торішніх сліз - не плач про них..
Тоді, як зараз, біль небес
Пролився в дощ... Пройшов він без
Громів і блискавок…Лише
Холодних крапель течія…
В дощі не вірила ти ще -
Він-вже не твій..Ти-нічия..
І здавлений у горлі крик..
А Він - промоклий і пустий -
Стояв на вулиці німій,
Де довго ще фантомні «Ми»
Блукати будуть між людьми..
І дощ.. Із прощ. І покаянь,
Що небо залишило вам
На згадку разом з болем стигм..
Цей біль пройде..Ти все прости.
Пігулку з мрій своїх прийми
Вона у снах.Побач ті сни..
І пройде час…І прийде день
Життя тече.Триває Дзен.
[/color]
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2021
автор: Irкina