Ні про що говорити не буду.
В такий ранок потрібно мовчати.
За вікном сірі фарби і будні,
пахне кава божественно в хаті.
Тиша скапує в серце єлеєм,
де чекає на вогника свічки
і думок розквітають лілеї…
Кажуть: думати пагубна звичка.
Простеляючи часу завісу,
кожній літері зважую міру.
Не гостріть братовбивче залізо!
Я бажаю душі вашій миру.
10.06.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2021
автор: Микола Соболь