ПОЗОЛОТА

/канцона./

Кружляє  лист.  Коштовна  позолота
Осиротілу  покриває  пристань,
Краса  її  торкає  за  живе.

Любов  згасає,  опадає  листям,
Так  холодить  самотніх  жовтий  дотик,
Палке  перетворилось  в  снігове.

Бо  кожен  думав:  інший  хай  позве  -
Нове  життя  листом  заграло  чистим,
Вірш  почерком  веду  каліграфічним

Про  пристань  у  безсонні  цілу  ніч  я.
Крізь  призму  років  не  забути  вже
Самотній  силует  Ваш  на  узбіччі.

Порожній  берег  –  як  німотний  присуд:
Розсипався  кохання  слізний  бісер…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка