/Вільний переклад вірша А.Ахматової/
Весь сад від музики лунав
Дівочим невгамовним горем,
Та свіжий, гострий запах моря
Від устриць з льодом… дивина́.
Він просто друг… Під серця звук
Торкнувся сукні. Я ж: Зігрій –но!
Та як несхожі на обійми
Байдужі ті торкання рук…
Так птахів люблять чи котів,
На вершниць дивляться – панянок.
І тільки усмішка вогня́на
Повіки бавить золоті…
А скрипки голос не згасав,
Виводив щось для двох старанно.
Благословляли небеса
Її… що вперше із коханим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка