А львівська осінь пахне шоколадом!
А не Шанеллю, Ґуччі чи Армані!
І носить вишиванку (а не Пра́ду),
Й калинові, не брендові, коралі…
Свій день розпочина́ з горнятка кави…
Зі штруделем, чи може з круасаном…
А потім - спреєм ка́вовим, духмяним
Обприскує повітря… площі… брами…
Той наркотичний запах - нема ради!
Провулочками львівськими витає!
Кав'ярні і цукерні… кофі-ла́би…
З бамбе́тлями… у двориках… в підвалах…
Сховатись від спокуси шоколаду
Можливо в "Королівській пивоварні"...
Або в "Ребе́рні", що під Арсеналом…
Чи на "Терра́цці", з видом панорамним…
Є безліч місць у Львові унікальних!
З історією… просто романтичних…
Хіба його можливо не кохати?
Хіба його можливо не любити?
Стікає з неба шоколадний вечір…
Блукати ма́нить загадковим містом…
Твоя рука лягла мені на плечі…
Складає пазли під ногами листя…
Так, наче хоче шелестом сказати…
Щось невловиме показати хоче…
Твої вуста ванільно-шоколадні…
Мабуть, тебе поцілувала осінь…
13.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2021
автор: sandra martini