час збирати каміння на чорних вітрах,
розкладати пасьянси із дат та імен,
замість спазмів сумління - осміяний страх,
обрій - вицвілий / небо - німе_
>
час носити у ситі ропу каяття,
із пустого в порожнє по вінця й за край,
на околицях пам’яті звершень сміття,
пекло вимерзло / спалено рай_
>
за слизькими словами – щербата стіна,
під ногами гадюкою в’ється стежа,
на ілюзію зречення впала ціна,
налилася багряним межа_
>
час збирати каміння, тесати в куби,
аби гранню до грані без жодних щілин_
сонця маятник впав за хрестаті горби,
скрипнув жорнами сповіді млин_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2021
автор: Ки Ба 1