Липова печаль

Куди  поділась  прохолода  ранку?
Рясна  роса  –  найкраща  із  прикмет.
Чаклує  паром  чаю  філіжанка,
з  акацій  бджоли  висотали  мед,
а  з  липи  ні.  Печалиться  красуня,
здається  бджілки  пролетіли  повз.
Не  переймайся,  буде  крил  відлуння
коли  твій  квіт  нап’ється  сили  гроз.
Приходить  диво  завжди  непомітно.
Та  зараз  мова,  звісно,  не  про  те.
Як  на  Купала  папороть  розквітне,
то  липа  вже,  напевно,  відцвіте.
13.06.21р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2021
автор: Микола Соболь