розмова з Наталкою Фурсою
Ще трішки ночі та й настане ранок.
Не виганяй непрошених думок.
А час ятрить твої душевні рани
і так ятрить, що аж Архангел змовк.
І миті ці не кращі, і не гірші.
Тече вода, всьому приходить строк.
Нові лягають на папері вірші…
Не виганяй непрошених думок.
Життя минає ніби і не з нами.
Й несе комусь вінець, комусь – вінок.
Переболить, угоїться словами.
А нині біль, що, аж Архангел змовк.
15.10.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2021
автор: Микола Соболь