Ще листя є, але немає цвіту.
Ти вже не та, немов осіння вишня.
Пройшла весна, і проминуло літо...
Але душа... О Господи Всевишній!
Не знає ані сумнівів, ні страху,
Летить кудись вона в захмарні далі.
Увись ширяє невідомим птахом,
Дзвенять у ній литаври та кимвали!
Тож обираєш колір самобутній
І одягаєш шати супермодні.
Живеш ти не вчорашнім чи майбутнім -
Живеш ти на сьогодні і сьогодні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2021
автор: Лариса Журенкова