[b]
[color="#0009ff"]На коліна не падай – підійматися важко.
І себе називати слабкою не смій.
Ти у Бога найкраща улюблена пташка,
Він з тобою на кожному кроці до мрій.
І куди б тебе доля в житті не завела
Знай що добра душа світлом хмари проб’є.
Щоб біда твої мрії в вузли не заплела
Запали своє сонце що в душі в тебе є.
Не шкодуй свого світла, тепла і любові
Сонце гріє теплом і щасливих і злих.
Хтось буде тобі близький і рідний по крові,
А хтось буде лихим із розряду чужих.
Та завжди будуть поруч з тобою ті душі
Які віддано й щиро бажають добра
На воді, у повітрі ти будь чи на суші
Допоможуть, врятують де б ти не була.
І коли ти вчергове зіткнешся з бідою
Може здатись що сили боротись немає.
Всі ті душі прихильні зімкнуться стіною
І відчуєш що Бог сам тобі помагає.
Тож упевнено йди по життєвій дорозі
Май надію і віру та щиро люби.
Шлях до мрії важкий та роби все що в змозі,
Навіть те що не в змозі зберись і роби!
На коліна не падай – підійматися важко.
І себе називати слабкою не смій.
Рідні душі тобі оберіг моя пташко,
Він з тобою на кожному кроці до мрій[/color]![/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Людмила Лайтер