Вистачає нам із долею двобою, захищає небо голубе, більшість часу проводимо з собою, тож бажано любити всім себе! Без фанатизму, а хоча би трішки, за спинами не спалювать мости, скинути з себе сідла й слизькі віжки, себе дітей заради берегти! Життя нас не шкодує, б’є щоденно, життєве поле в ямах і ярах, живемо всі на світі не даремно, допоки є надія у серцях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Олег Князь