[b]Я[/b] пройдуся рідними стежками,
[b]З[/b]наю, зачекалися вони,
[b]А[/b] душа вирує вмить думками
[b]Х[/b]вилею вже пишуться рядки.
[b]О[/b]хоплю простори всі безкраї,
[b]В[/b]альсом закружляю в унісон,
[b]А[/b] у слід всміхаються так далі
[b]Ю[/b]ністю війнувши мені сон.
[b]З[/b]атремчу від подиву і сміху,
[b]Г[/b]ідно обійму усе святе,
[b]А[/b] місця дарують мені втіху
[b]Д[/b]ихання любові дороге.
[b]К[/b]ращого не знайдеш ти у світі,
[b]У[/b] тобі і сонце, і тепло,
[b]В[/b]ітер нахиляє ніжні віти,
[b]К[/b]олихає і моє чоло.
[b]У[/b] глибинку милого серденька
[b]Т[/b]ихо спогад покладу в рядок,
[b]О[/b]бів'ю турботою гарненько
[b]Ч[/b]истотою ніжністю думок.
[b]О[/b]х, краса чарівністю милує,
[b]К[/b]рає моє серце і п'янить,
[b]П[/b]ізнаю, а мить мене дивує
[b]О[/b]браз і чарує і щемить.
[b]Д[/b]ихає і ніжиться в глибинці,
[b]А[/b] буває знову затремтить,
[b]Л[/b]истом розів'ється у краплинці
[b]І[/b] наснага знову забринить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик