Село вкраїнське – писанка село…
Тут дзвін дійниць озвучує світанок.
Чи сінокіс, чи снігу намело – в роботі люди:
Світе, добрий ранок!
Ген чорним півнем утікає ніч,
А квочка зорі скльовує злотисті;
І топить Мати роду вічну піч,
І про дітей снує молитви-мислі.
Все – від землі, від плуга, від печі,
Вкраїнський рід – женці із косарями;
А на столі – рум’яні калачі,
Зігріті серцем і любов’ю мами.
А в гладишкАх солодке молоко –
Тепло й турбота ластівки-бабусі…
У соняхи заквітчане село,
Лиш спогадом до тебе доторкнуся.
Як вишивали мама рушники,
Як тато ніс мене, малу, полями,
І добрі тітки Наді пироги,
Й старенький дід сидить під образами…
У вічній праці проминає день,
Селянській долі й місяць уклонився…
Наш геній роду, той творець пісень,
Теж у селі вкраїнськім народився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Світла(Світлана Імашева)