Прощальний промінь
вербі дарує сонце.
Гасне літній день.
Розвиднюється.
В небуття відходить ніч,
В сни ховаючись.
Світить нічничок –
Незмінний сторож ночі
Безсонна сова.
Кед-гут… кед-гут.. кед…
Бездумно промовляю.
Словниковий спам.
Чорна ніч глуха.
Нахабним гостем вітер
Трясе ворота.
Під чорним вітром
Дерев хитається віття.
Передсвітанок.
Розповідає
Блаженний вітер тайну
Серце слухає.
В думки про тебе
Чуже щось проникає.
Не цікавлюся.
Гуляють маки
В червоних капелюшках.
Сонце в зеніті.
Нудьгує верба
При березі. Сріблиться
хвильок дрібнота.
Чарування ніч.
В місячних глибинах вод
Зорі блимають.
У звуках грому
Твоє Ім’я лунає.
О, Предвічний Бог!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2021
автор: Едельвейс137