Над прірвою лежить кладка,
Через неї з двох боків-
Один одному назустріч
Ідуть двоє мудаків.
Зупинитись й подумати:
Якби перейти,
Щоб в кінцевім результаті,
Не було біди.
Та не можуть поступитись,
Жоден з мудаків
Бо у них не вистачає,
В голові мізків.
А коли зустрілися-
Десь на середині...
То не змогли втриматись,
На вузькій жердині.
Тож потрібно пам'ятати
Політикам новим,
Якщо рвешся бути першим-
Дивися під ноги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2021
автор: Іван Десятник