Тату, живи вічно.
Зупинися час у моїй голові,
у годиннику на стіні,
у вокзальній тиші.
Небеса, повертайте назад,
завивайте кучері янголів
проти стрілки дияконів-
мені неспішно.
Мамо, живи вічно.
Так зсередини б"є барабан
і кровить як поранений звір,
з яких пір
я повторюю цей обман
в тиші міста.
Всі годинники світу, змовчіть.
Пожалійте нас, небеса!
Заберіть в мене те,
що потрібно для
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2021
автор: Bostengusia