Ти мене на світанку розбудиш,
Посміхнешся ласкаво мені
І ніколи мене не забудеш
У отій неповторній красі
Заплетеш миле сяйво у коси,
Проведеш при ранковій зорі,
Як же ніжно торкаються роси
Все лоскочучи ніжки мої
Візьмеш руку, коханий, так ніжно
І покриєш цілунком її,
Як же зразу стає мені втішно,
Ніби я янголя на землі
По стежині пройдемо з тобою,
Там так швидко злетіли роки,
Перев'ємо красу із журбою,
Ніби осінь чарівні листки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик